ШАБЛОННЕ ТРАКТУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЕТНОМОТИВІВ У СУЧАСНОМУ СТРІТ-АРТІ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню особливостей інтерпретації українських етно-національних мотивів у сучасному стріт-арті як важливому чиннику візуальної ідентифікації народу в публічному просторі. У центрі уваги – проблема шаблонного, формалізованого трактування етномотивів, що актуалізується в умовах війни, активних культурних трансформацій і глобалізаційних процесів. Розглянуто еволюцію звернення до національних образів в образотворчому мистецтві України ХХ–ХХІ століть – від авангардних експериментів початку ХХ століття до сучасних муралів і стріт-арт-практик, що формують нову візуальну мову міського середовища. Проаналізовано теоретичні підходи до поняття «етнічність» у працях провідних зарубіжних і вітчизняних дослідників, а також окреслено роль художньої мови як засобу збереження та трансляції культурної пам’яті. Особливу увагу приділено використанню етно-символіки, орнаментальних мотивів і колірних кодів у сучасному стріт-арті як знакових систем, що функціонують у просторі міста. На основі історико-культурного, іконографічного та семіотичного аналізу конкретних прикладів українського й закордонного стріт-арту виявлено як позитивний потенціал вуличного мистецтва у репрезентації національної ідентичності, так і ризики знецінення етносимволів внаслідок їх масового, поверхневого й аматорського використання. Обґрунтовано, що формальне тиражування усталених образів і кольорів призводить до редукції їхнього смислового наповнення та втрати культурної цілісності. Доведено необхідність усвідомленого, професійного й контекстуально вмотивованого застосування українських етномотивів у публічному просторі, що дозволяє зберегти баланс між традицією та сучасними художніми практиками.