МИСТЕЦЬКИЙ ФЕНОМЕН ІВАНА ВАСИЛЬОВИЧА ФІЗЕРА: СМИСЛОВІ ДОМІНАНТИ І ХУДОЖНЯ ІДЕНТИЧНІСТЬ

Анотація

Досліджено багатогранний творчий доробок Івана Васильовича Фізера – народного художника України, скульптора, живописця, педагога, професора кафедри образотворчого та декоративно- прикладного мистецтва Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького – в контексті трансформаційних процесів візуальної культури Черкащини. Проаналізовано генезис художньої мови митця, що еволюціонувала від традиційного сницарства до інтелектуальної модерної пластики, де органічно поєднуються архаїчні національні традиції та принципи європейського модернізму. Особливу увагу приділено концептуальному новаторству І. Фізера, зокрема дифузії мистецьких доктрин, яка втілилася у самобутньому авторському напрямі, означеному як «фізерський стиль». Розкрито роль архетипів як ключових смислових домінант творчості митця, що забезпечують сакралізацію виставкового та міського простору й формують глибокий зв’язок із колективною національною пам’яттю. Визначено, що художня пластика І. Фізера постає як своєрідна «реставрація» духовної сутності української культури через матеріал, передусім дерево, яке набуває філософського й символічного звучання. Виокремлено педагогічні принципи митця, що ґрунтуються на синтезі технологічної майстерності, матеріалознавчої обізнаності та світоглядної свободи, а також на формуванні цілісного художнього мислення. Зроблено висновок, що феномен І. Фізера полягає у створенні унікальної художньої ідентичності, яка поєднує глибинні архетипи національної культури з актуальними формами сучасного мистецтва. Його творчість розглядається як вагомий внесок у розвиток української мистецької школи та культурного простору Черкащини. Перспективи подальших досліджень пов’язані з поглибленим аналізом взаємодії традиційних і модерністських компонентів у формуванні індивідуальних художніх систем сучасних українських митців.