НОКТЮРН ЯК ТВІР ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА: КОНЦЕПТУАЛЬНА ТРАЙСФОРМАЦІЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2026.3.11Ключові слова:
ноктюрн, живопис, композиція, образотворче мистецтво, синестезія, інтермедіальність, концептуальна конвергенція, трансформаціяАнотація
У статті розглядається взаємозв’язок різних видів мистецтва, в процесі якого відбувається взаємодія їх «мов» (виразних і виражальних засобів, структурних елементів). Результатом такої взаємодії стає художній твір, що реалізований на їх полімедіальному або ж інтермедіальному полі й демонструє концептуальну конвергенцію. Такі явища в художньому просторі як: полімедіальність, синестезія, конвергенція можливі завдяки особливостям мислення і творчості самого митця та потребують трансформації глядацької свідомості. Аналіз зазначених явищ, які відбуваються в мистецтві дав змогу висвітлити в статті й акцентувати деякі важливі аспекти художньої творчості майстрів образотворчого мистецтва; розкрити важливі способи і засоби впливу їх творів на сучасного глядача. Художня мова образотворчого мистецтва виразна, асоціативна й візуально константна; вона своїми засобами (колір, тон, лінія, пляма, силует, форма тощо) та матеріалами (фарби, глина, графічні матеріали) матеріалізує і втілює, фіксує мить – те, що в інших видах мистецтва (до прикладу, музиці, парформативному мистецтві) швидкоплинне, його важко зупинити. Однак, запозичення у інших видів мистецтв певних, відповідних за суттю понять, збагачує поглиблює і виводить на новий вищий рівень художню образність твору. Ноктюрн, який є музичним жанром, в статті розглядається як термін і явище для означення твору образотворчого мистецтва, його відповідного стану і настрою. Важливим моментом є інтерпретація ноктюрну митцями образотворчого мистецтва, створення ними відповідного художньо-образного звучання у власних творах, завдяки особливостям власної художньо-образної мови, власної художньої творчості. Також важливим є розгляд трансформації ноктюрну, як твору, від творчості художників, які вперше його ввели у вжиток в образотворчому мистецтві до більш пізнішого його застосування у творчості сучасних митців.
Посилання
Абстракціонізм і синестезія. URL https://artcompass.club/ua/blog/abstrakczionizm-i-sinesteziya.html.
Антонович Є. А., Захарчук-Чугай Р. В., Станкевич М. Є Декоративно-прикладне мистецтво. Львів: Світ. 1993. 272 с.
Вагнер Р. Твір мистецтва майбутнього. Київ : Муз. Україна. 1991. С. 150-200.
Гакслі О. Брама сприйняття. Всесвіт (Київ). 1994. №5-6 (785-786). С. 120-134.
Дудар О. П. Синестезія як соціально-культурне та мистецько-художнє явище: естетична візія. Вісник Житомирського державного університету. Випуск 6 (78). Філософські науки. С. 41-46.
Еко У. Відкритий твір: форма і невизначеність у сучасних поетиках (фрагменти). URL: https://nasplib. isofts.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/b7b78c50-1793-4440-bc7b-7c8254751037/content.
Маловицька Л. Феномен синестезії у художньому мисленні генія: на прикладі творчості М. К. Чюрльоніса. Житомир. 2011.
Несен І. Синтез мистецтв : навч. посібник. Київ : НАКККіМ. 2020. 120 с.
Узікова О. В. Мистецько-філософські засади творчості М. К. Чюрльоніса. Молодий вчений. 2017. № 10. С. 359–363.
Юнг. К., Нойман Е. Психоаналіз і мистецтво. Київ : Ваклер. 1996. 304 с.
Arnheim R. Frt and Visual Perception: A Psychology of the Creative Eye. Berkrly : University of California Press. 1954.
Bal M. Travelling Concepts in the Humanities: A Rough Guide. Toronto : University of Toronto Press. 2002. 307 p.
Gilles Fauconnier, Mark Turner The Way We Think: Conceptual Blending And The Mind’s Hidden Complexities Basic Books. 2008. 464 р.
Manovich L. The Lenguage of Ney Media. Cambridge, Mass : MIT Press. 2001. 354 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
