РЕСТАВРАЦІЯ ІКОНИ НА ПОЛОТНІ «СВЯТА ТРІЙЦЯ»: ІКОНОГРАФІЯ, ЖИВОПИС

Автор(и)

  • Марта Василівна Муравець Волинського національного університету імені Лесі Українки https://orcid.org/0009-0007-9235-0188

DOI:

https://doi.org/10.32782/uad.2026.3.29

Ключові слова:

реставрація, ікона на полотні, сакральне мистецтво, Свята Трійця, консервація, олійний живопис, іконографія

Анотація

У статті висвітлено процес реставрації ікони на полотні «Свята Трійця» кінця ХІХ – початку ХХ століття, що тривалий час перебувала у незадовільному технічному стані. Актуальність теми зумовлена необхідністю збереження пам'яток сакрального мистецтва України, значна частина яких сьогодні потребує термінових консерваційних та реставраційних заходів. Особливої уваги потребують твори на полотняній основі, оскільки вони є більш уразливими до механічних пошкоджень, впливу вологості, перепадів температури та деформацій. Метою дослідження стало проведення комплексного аналізу технічного стану ікони, визначення оптимальних методів її консервації та реставрації, а також введення до наукового обороту практичного досвіду роботи з великоформатним сакральним живописом на полотні. Важливим завданням було не лише відновлення експозиційного вигляду твору, а й максимальне збереження автентичних матеріалів та художніх особливостей. Методологія дослідження ґрунтується на візуальному обстеженні, фотофіксації, порівняльному аналізі іконографічних особливостей твору та експериментальному підборі реставраційних матеріалів і методів очищення. У ході роботи встановлено технічні характеристики пам’ятки, виявлено численні деформації основи, забруднення та втрати фарбового шару. Проведено комплекс реставраційних заходів: очищення звороту полотна від тиньку та сторонніх нашарувань, натягування на новий підрамник, укріплення фарбового шару, підведення ґрунту в місцях втрат авторського і тонування пошкоджених ділянок. Практична робота довела ефективність індивідуального підходу до реставрації складних сакральних пам'яток на полотні та необхідність попереднього проведення технологічних проб перед застосуванням будь-яких реставраційних матеріалів. Наукова новизна полягає в систематизації практичного досвіду реставрації великоформатного сакрального живопису на полотні та апробації індивідуального підходу до очищення складних забруднень. Результати дослідження можуть бути використані у подальшій реставраційній практиці та мистецтвознавчих закладах.

Посилання

Овсійчук В., Кравич Д. Оповідь про ікону. Львів : Інститут народознавства НАН України, Тавріда, 2000. 377с.

Жолтовський П.М. Малюнки Києво-Лаврської іконописної майстерні. Київ : Наукова думка, 1982. 286 с.

Жолтовський П.М. Український живопис XVII–XVIII ст. Київ : Наукова думка, 1978.327 с.

Сланський Б. Техніка живопису та реставрації. Київ : «Мистецтво», 2009. 304 с.

Степовик Д. Історія української ікони X–XX ст. Київ : Либідь, 1996. 440 с.

Волік К.С. Реставрація живописного твору Є.Г Волошинова: практичні рекомендації. Вісник ХДАДМ. № 3. 2012 р. С. 29–33. https://www.visnik.org.ua/pdf/v2012-03-08-volik.pdf

Карпів В.Є. Виявлення та дослідження різночасового стінопису. Український мистецтвознавчий дискус. № 2. 2024. С. 66–77. DOI: https://doi.org/10.32782/uad.2024.2.8

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Муравець , М. В. (2026). РЕСТАВРАЦІЯ ІКОНИ НА ПОЛОТНІ «СВЯТА ТРІЙЦЯ»: ІКОНОГРАФІЯ, ЖИВОПИС. Український мистецтвознавчий дискурс, (3), 237–241. https://doi.org/10.32782/uad.2026.3.29