ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ З ХУДОЖНЬО-ПРИКЛАДНОЇ ГРАФІКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОДОЛАННЯ КОГНІТИВНОГО ДИСОНАНСУ У СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ 023 «ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО»
DOI:
https://doi.org/10.32782/uad.2026.3.2Ключові слова:
художньо-прикладна графіка, ілюстрація, технологія занурення в історичну реконструкцію, графічні виражальні засоби, образотворче мистецтво, когнітивний дисонансАнотація
У статті представлено використання технології занурення в історичну реконструкцію у процесі створення композицій художньо-прикладної графіки студентами спеціальності 023 «Образотворче мистецтва, декоративне мистецтво, реставрація». Задіяна технологія дозволила студентам поглибити власну ерудицію, отримати нові знання з історії і культури часів середньовічного Луцька, часу правління Великого князя Вітовта. Розкрито можливості поєднання академічного аналізу форми з творчим переосмисленням історичних образів та подій у конкретному історичному просторі замку Любарта (Луцьк, Україна). У статті представлено обрані студентські композиції, проведено аналіз цих робіт відповідно розкриттю заданої теми. Формою композицій художньо-прикладної графіки за історичною тематикою стала ілюстрація. Визначено художні графічні засоби створення художньої форми практичних завдань (лінія, пляма, колір). Розуміння та передбачення студентами гіпотетичного місця використання їх творчо- виконавських ілюстрацій дозволило створити змістовні роботи. Систематизація цих робіт дозволила визначити графічні композиції як ілюстрації до книжкових видань на сторінках, на шмуцтитулах. Чорно- білі ілюстративні рисунки завжди добре узгоджуються з текстовим набором у друкованих виданнях. Кольорові ілюстрації призначалися для оформлення обкладинок книжкових видань, календарів, для оформлення афіш, рекламних тематичних плакатів тощо. Виявлено і кваліфіковано графічну композицію як станкову у стилі сучасного мистецтва на основі певної емоції жаху, болю, розпачу перед смертельною небезпекою. Превалювання емоційного змісту над лаконічною формою примітивізму визначає застосування роботи у виставкових просторах сучасного мистецтва, як ілюстрації у виданнях психологічного характеру. Розкрито, що розвиток нових молодих поколінь художників відбувався задіянням інструменту залучення до традиції – відтворення ситуацій з метою створення конкретної художньої форми. Було проявлено емоційне окультурення молоді зануренням у тему ілюстративного ряду
Посилання
Богдашина О.М. Джерелознавство історії України: Теорія, методика, історія : Навч.-метод. посібник. Х., 2005
Гедьо А. В. (2019) «Історична реконструкція»: Навчально-методичні матеріали. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/31123/1/A_Hedo_RP_IR_2019_IFF.pdf3. Макарчук С.А. Писемні джерела з історії України. К., 1998.
Пiдгаєцький В. В. Основи теорiї та методологiї джерелознавства з iсторiї України ХХ столiття : Навч.посiб. для iст. ф-тiв ун-тiв. Дніпропетровськ, 2001
Луцьк 1429. Остання столиця. Альбом-каталог художніх виставок мистецького об’єднання КУЛЯ. 2019.С. 136-137.
Творче об’єднання «Історична реконструкція» URL: http://palac-pv.pp.ua/index/tvorche_ob_39_ednannja_quot_istorichna_rekonstrukcija_quot/0-184
Marek Szyszko. W 1429 r. w Łucku doszło do niebywałego zjazdu. Księga Kresów Wschodnich. 2011. https://archiwum.rp.pl/artykul/1043624-W-1429-r-w-Lucku-doszlo-do-niebywalego-zjazdu.html
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
